Яким має бути християнське життя?
До чого порівнять його? Можливо, до стола?
Ось стіл стоїть із ніжками всіма.
Такого рада мати я стола-
Він не хитається, не пада, стоїть рівно.
Я думаю, такий ось стіл буде усім потрібний.
Є і такий стіл - це ніби-то і стіл,
Та всього має троє ніжок він;
Хоч і стоїть, але ж "ноги" нема.
Ніхто не схоче мать цього стола.
А це що ще таке, що має ніжки дві?
Що втримається на оцім столі?
І з ніжкою одною це вже не стіл,
Хоча столом колись і звався він.
Столи без ніжок не потрібні нам.
Ми мати хочемо надійного стола,
Щоб ми могли поставить борщ і кашу,
Щоб сісти і спожити їжу нашу,
Щоб акуратно було все і без падінь,
Без різних негараздів і непорозумінь.
А зараз порівняємо себе з столами-
З поверхнею пласкою із чотирма "ногами".
Віра, покаяння, покора - є поверхнею столу.
Молитва моя - це до столу ніжка одна,
Боже Слово - до столу є ніжка другА.
А третя- спілкування і єдність свята.
Свідоцтво світу, всім рідним і знайомим-
Четверта ніжка до духовного столу.
Тепер же поміркуймо, браття й сестри,
Чи віра є у нас міцна, безмежна?
Чи, може, в рамки Бога ставимо в якісь?
А просимо ж, щоб Божий Дух вселивсь.
Ми грішні, але прощені з любов"ю
Й обмиті від гріхів Ісуса кров"ю:
-Коли згрішу, до Бога поспішаю
Із покаянням й Він мене прощає.
Бог вільний дає вибір мені в моїм житті.
Господь, Тобі покірна- у всьому будь лиш Ти.
Моє життя - молитва безперервна.
Я Слово Боже хочу знать, вивчаю його ревно.
Із друзями спілкуюся - із сестрами й братами.
І в цьому спілкуванні Господь наш завжди з нами.
Я вільна, бо спасіння й життя я вічне маю.
Та люди ідуть в пекло, бо Господа не знають.
То ж буду свідкувати життям своїм і ділом
Я кожному, щоб люди Христа приймали сміло.
Потрібно дійсно, друзі, -брати мої і сестри-
Бути народом Божим й любов Христову нЕсти.
Прости нас, Святий Боже, за те, що не постійно
Перебуваєм в Слові, в молитві, непокірні,
Що ближнім не свідкуєм про дар Твого спасіння,
Маємо заздрість й часто ще плітки, обмови сіємо.
СерцЯ, думки і совість нам очищуй, Святий Боже;
Хай Дух Святий мінятися усім нам допоможе,
Щоб ми були надійними духовними столами
Із рівною поверхнею і чотирма "ногами".
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 4860 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Вифлеемская звезда - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в пояснение:
Не судите строго - этому неприхотливому стихотворению, как Вы видите по дате 06.01.1991г., уже без малого 17-ть лет... но, оно не утратило своей актуальности - в свете общемировых катаклизмов и сумбурности нашей россиийской... все течет переливаясь скорбностью людского долготерпения... и только символ Вифлеемской Звезды - приснопамятной в своей благостной неизменности - из века в век в одно и тоже время... знаменует землянам рождение Христа... единственного и бескорыстного многострадального нашего Мессии - во имя любви и добра...
Давным-давно, а если быть точнее – еще в далекие советские 1971-72гг, мой воспитатель - мой мудрый и добрый, несгибаемо прошедший тяготы невзгод сталинских лагерей, харбинский дедушка - сказал однажды, как мне тогда еще школьнице-комсомолке, показалось совершенно невпопад...
что наступит время, когда на вопрос своих детей – а кто же такой Ленин... родители не смогут дать исчерпывающий ответ... потому, что людская память, истрепав его тогдашнюю значимость, окончательно утратит знание этого имени... но, вот кто такой Христос будут знать и помнить все – от мала и до велика. Как бывают порой прозорливы старые люди...
Иллюстрация взята из Интернета
с поздравительной открытки - по ссылке которой
каждый из Вас может поздравить своих родных и близких
с праздником Рождества Христова:
http://www.invictory.org/ecards/preview.phtml?cat=&id=216